відокремити


відокремити

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • відокремити — див. відокремлювати …   Український тлумачний словник

  • відокремити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • відокремлений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до відокремити 1), 2), 4). 2) у знач. прикм.Який міститься, перебуває окремо від кого , чого небудь. 3) у знач. прикм., грам. Який вирізняється своїм змістом та інтонацією. Відокремлені члени речення …   Український тлумачний словник

  • відокремлення — я, с. Дія за знач. відокремити й відокремитися. Відокремлення членів речення …   Український тлумачний словник

  • відпаювати — I відп аювати юю, юєш, недок., відпая/ти, я/ю, я/єш, док., перех. Відокремлювати, відділяти нагріванням припаяну частину. II відпаюв ати ю/ю, ю/єш, док., перех., розм., рідко. Відрізати, відламати, відокремити частину від цілого …   Український тлумачний словник

  • відполовинити — ню, ниш, док., перех., розм. Відокремити половину чого небудь …   Український тлумачний словник

  • заколупити — уплю/, у/пиш і заколупну/ти, ну/, не/ш; мн. заколу/плять; док., перех., діал. 1) Колупнувши, відокремити. 2) перен. Зачепити, розтривожити …   Український тлумачний словник

  • невіддільний — а, е. Якого не можна відділити, відокремити від чого небудь …   Український тлумачний словник

  • невід'ємний — а, е. Якого не можна відділити, відокремити від кого , чого небудь …   Український тлумачний словник

  • невідокремлюваний — а, е. 1) Який не відокремлюється. 2) Якого неможливо відокремити …   Український тлумачний словник


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.